- вибухання
- —————————————————————————————вибуха́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
вибухання
Смотреть что такое "вибухання" в других словарях:
вибухання — я, с. Дія за знач. вибухати … Український тлумачний словник
детонатор — а, ч. 1) Вибухова речовина, яка в разі вибухання викликає детонацію іншої вибухової речовини. 2) Капсуль, запал для здійснення вибуху. •• Детона/тор чого про те, що викликає, породжує які небудь явища, події … Український тлумачний словник
кардокс — у, ч. Спосіб безполуменевого вибухання; базується на перетворенні рідкої вуглекислоти у газоподібний стан за рахунок тепла … Український тлумачний словник
